То Є Рибна Юшка

Другою рибою, після пстругу, за шануванням у Карпатах є короп. Саме з нього готують безліч колоритних страв, але кожна ґаздиня має вміти готувати юшку рибну та подавати її до столу. Тож свіжу рибу, яка ще дихає, бо інакше не можна, патрають від тельбухів та луски, видаляють зябри та очі. Голову віднімають та знімають філе з кісток.

У геть студену воду закладать ті самі кістки та голову, дають трохи солі та духмяного перцю, сушену гілку пахучого кропу. Варять на дуже слабкій ватрі, час від часу прибираючи піну. Якщо на то буде терпіння ґаздині, то вийде прозора й запашна основа до юшки.
Тим часом нарізають дрібними шматочками бужене сало та перекладають його на фанделу, щоб вижарити смалець. Як від сала лишаться самі вижарки, то їх прибирають геть та додають тонесенько нарізану солодку моркву та цибулю. Смажать жваво, додають мелену солодку паприку та кукурудзяне борошно дуже дрібного помолу, увесь час ретельно перемішуючи, аби не пригоріло та не злиплося до кучі. Трохи все підсмаживши, додають нарізані часточками парадички та солодкий перець. Як усе буде готово, то прибирають з ватри, натомість ставлять бограч (казан) та вливають до нього проціжений рибний бульйон. Як він закипить, додають нарізану ріпу та філе коропа й варять протягом десь з півгодини, викладають туди все жариво з фандели та кладуть розрізаний навпіл стручок гострого перцю. Солять та додають сушених гілочок чеберу.
Подаючи на стіл готову юшку, ґаздиня добре присмачує її дрібно порубаною зеленню кропу.
То Є Рибна Юшка!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *