То Є Рибна Юшка

Другою рибою, після пстругу, за шануванням у Карпатах є короп. Саме з нього готують безліч колоритних страв але кожна ґаздиня має вміти готувати юшку рибну та подавати її до столу. Тож свіжу рибу яка ще діхає, бо інакше не можна, патрають від тельбухів та луски, видаляють зябри та очі. Голову віднімають та знімають філе з кісток.

У геть стедену воду закладать ті самі кістки та голову, дають трохи солі та духмяного перцю, сушену гілку похучого кропу. Варять на дуже слабкій ватрі, час від часу прибіраючі піну. Якщо на то буде терпіння ґаздині то вийде прозора й запашна основа до юшки. Тим часом нарізають дрібними шматочками бежене сало та перекладають його на фанделу щоб вижарити смалець. Як від сала лишаться самі вижарки, то їх прибірають геть і додають тонесенько нарізану солодку моркву та цибулю. Смажать жвало, аби не прігоріло, додають мелену солодку папріку та кукурудзяне борошно дуже дрібного помолу, чей час повинно все це ретельно мішатися аби не пригоріло та не зліплося до кучі. Трохи все підсмаживши додають нарізані часточками парадички та солодкий перець. Як усе буде готово то прибірають з ватри, натомість ставляють бограч (казан) та вливають до нього проціжений рибний бульон. Як він закипить, додають нарізану ріпу та філе коропа й варять протагом десь з півгодіни, викладають туди все жариво з фандели та кладуть разрізаний навпіл стручок гострого перцю. Солять та додають сушених гілочок чеберу. Подаючі на стіл готову юшку ґаздіня добре присмачкє її дрібно рубаною зеленню кропу.
То Є Рибна Юшка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *