Линдюк Василь

Від самого народження був сліпим, але очі мав. Трущ спочатку бідкався, що той не зможе, як виросте, собі раду дати в житті, але склалось так, що Василь мав добрий нюх і міг добре чути, тому йому в лісі було легко знаходити дорогу, звідки прийшов, а ще міг спокійно полювати вночі, бо що йому.

Дуже Василь любив сідати в лісі на галявині з топірцем і слухати, як кричить сова, і як тільки наслухається собі, то кидав сокиру туди, звідки звук, і вбивав сову. Нащо полював на сови і що з ними робив? Дуже із сови прекрасний паштет умів робити Трущ Линдюк, і зумів передати рецепт Василю.

Як готували сову:

Брали сову і кидали, як курку, в окріп. Після того вискубували пір’я і виколювали очі. З очей робили добрий холодець і що старіша та більша сова була, то холодець був смачнішим, і наїдалася вся родина. З тушки сови робили вже паштет. Витягали печінку, і серце, і легені, засипали сіллю трошки, часнику трошки, хріну і кропу. То все перемелювалося і настоювалось три дні. Ще був один інґредієнт, який добавляв Трущ, але наказав нікому не говорити. Без того інґредієнту совиний паштет нічим від курячого не різниться.

До речі, як сім’я сідала за стіл їсти, то паштет їли по одній ложці, бо більше не можна, бо на нирки некорисно. А ефект від однієї ложки був дуже сильним, того Линдюк Трущ і мав аж сім синів і чотири донечки. За паштетом сусіди дуже питалися, і так родина мала трохи грошей. За все життя Василь Линдюк вполював сімсот сов. Помер як, невідомо. Але кажуть сусіди, що на стриху усамітнився і живе, лиш Трущ нікому не показує, бо ніби той з розуму зійшов, бо прозрів на старість і налякався дуже…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *